вівторок, 20 березня 2018 р.

Україна на карті Європи


Вікторія Хмельнюк
вчитель початкових класів
Івано-Благодатненського НВК

Тема: Україна на карті Європи                                              
Мета: Поглиблювати знання учнів про Україну, розташування України на карті Європи, формувати національну свідомість школярів, розвивати пізнавальні інтереси, виховувати патріотів, гідних громадян країни, почуття співпричетності до процесів євроінтеграції, толерантність, уміння висловлювати власну думку.
Обладнання: фізична карта України, карта світу, карта півкуль, карта Європи; запис Гімну України, запис гімну Європейського союзу; прапори України та Європейського Союзу
                                                                                 І може світ тому я полюбив,
   що Україна є у цьому світі…

Хід уроку
1. Організаційний момент
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша соловְ’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
2. Актуалізація опорних знань
Гра «У Країні запитань»
- Що таке Україна?
- Назвіть столицю України.
- Які символи України вам відомі?
Тестування
1) Прапор України:
а) жовто-синій;
б) синьо-жовтий.
2) Урочиста патріотична пісня, що славить країну, називається:
а) гімн;
б) марш.
3) Коли звучить Державний Гімн на урочистостях, потрібно;
а) сидіти;
б) стояти.
4) Головний знак держави:
а) герб;
б) прапор.
Вивчення вірша П.Тичини
Ми є діти українські –
Хлопці і дівчата.
Рідний край наш – Україна,
Красна та багата.
Рідне небо, ясне сонце,
Місяць, зорі срібні.
Бесіда
- Як ви розумієте слова рід, народ?
- За що ми любимо свій народ?
- Так, наш український народ і наша рідна країна – прекрасні.
1 учень.
Глянь навкруги, яка твоя земля:
Красива, дивовижна і єдина.
Усе тут дороге: ліс, гори і поля,
Бо це Вітчизна наша – Україна!
- Чим багата наша країна?
2 учень.
У всьому світі кожен знає –
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна єдина –
Це наша славна Україна.
3 учень.
Не забувай Шевченка спів
Про горду славу вояків.
Не забувай, що ти дитина
Землі, що зветься Україна.
4 учень.
Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,
Бо щастя жити ти мені дала.
Для мене ти одна і рідна, і єдина!
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!
5 учень.
Я твій – громадянин, я прагну підростати,
Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.
Моя свята і рідна, Україно мати,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
3. Повідомлення теми та мети уроку
- Сьогодні ми поговоримо про Україну, про розташування її на карті Європи.
4. Вивчення нового матеріалу
Бесіда з елементами розповіді
Різні в світі є країни, різні люди є на світі,
Різні гори, полонини, різні трави, різні квіти,
Є з усіх одна країна найрідніша нам усім,
То - прекрасна Україна, нашого народу дім.
 - Назвіть державні символи України. (Діти співають Гімн України)
Робота з картою світу, півкуль, Європи
- Назву держави – Україна – уперше вжито в літописі 1187 року. Погляньте, діти, на карту. Ось зазначені межі України. Україна межує з Білоруссю, Росією, Молдовою, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею.  Географічне положення України дуже вигідне. Через її територію проходять транспортні шляхи, що з’єднують країни Азії, Західної та Центральної Європи. Це міжнародні залізниці, автомобільні магістралі, трубопроводи, морські порти, паромні переправи.
Практична робота
- Знайдіть Україну на карті світу, півкуль, Європи.
- Порівняйте зображення нашої країни на карті світу, карті півкуль і Європи та карті України.
- На якій же карті можна добре побачити всю Україну, її кордони з іншими країнами.
Продовження розповіді вчителя
- Наша Батьківщина знаходиться в центрі Європи. Україна – держава  європейська за географічним, історичним, культурним і духовним корінням.  Вона – частина єдиного європейського простору, що простягається від Піренейського півострова до Уралу, від Скандинавії до Сицилії. Суверенна Україна увійшла в сім’ю європейських народів після здобуття незалежності в 1991 році.  Наші сусіди – держави, які або вже є членами Європейського Союзу або прагнуть тісної співпраці з цією авторитетною міжнародною організацією, що є гарантом стабільності та процвітання в Європі. Європа ще в сиву давнину була колискою багатьох високорозвинених цивілізацій. Це батьківщина великих географічних відкриттів, промислових переворотів. У наш час цей регіон продовжує відігравати значну роль у світовій політиці та економіці.
Звучить гімн Європейського Союзу «Ода радості»
- Рада Європи – одна з найбільш впливових та найчисельніших міжнародних організацій. Вона заснована у 1949 році. Штаб-квартира знаходиться у Страсбурзі (Франція). Тепер її членами є 47 європейських держав. У 1995 році до Ради Європи вступила Україна. Одним з найбільших успіхів Ради – це «Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод» (1950 р.), яка слугує основою для Європейського суду з прав людини. Головними напрямами роботи організації є реалізація прав людини, гуманітарного, правового та соціально-економічного співробітництва.
Практична робота
Підбери пару «Назва європейської держави та її столиця»
Австрія - Відень
Данія - Копенгаген
Греція - Афіни
Італія - Рим
Швеція – Стокгольм
Франція – Париж
Німеччина – Берлін
Україна - Київ
5. Фізкультхвилинка
Ми мандруєм, ми мандруєм,
Україною крокуєм.
Ось побачили Карпати.
Як вершину нам дістати?
Заглянули в озерце,
Не дістати нам дінце!
Так ми довго-довго йшли
І до школи знов прийшли1
6. Закріплення вивченого матеріалу
Практична робота
- Відгадайте загадку «Держави без людей, міста без будівель, ліси без дерев, моря без води. Що це?» (Географічна карта)
- Візьміть указку(олівець) і проведіть нею по всіх кордонах України. (Один учень працює з картою України на дошці, решта - з картами в зошиті.)
Гра «Так чи ні?»
Учитель називає країну, а учні мають визначити, чи є вона сусідом України.
Робота в парах
- В якій країні знаходиться географічний центр Європи?
- В якому році Україна здобула незалежність?
- З якими державами межує Україна?
Складання «павутинки»
- Складіть «павутинку», з якими державами межує Україна.
Вікторина «Що я знаю про Європу»
- Що у Венеції заміняє вулиці? (канали з водою)
- На цій горі, що знаходиться у Греції, за легендою жили давньогрецькі боги. (Олімп)
- Це найвідоміший годинник Лондона. ( Біг Бен)
- Цей голлівудський актор та губернатор штату Каліфорнія родом із Австрії. (Арнольд Шварценегер)
- Якого древньогрецького героя прославили 12 подвигів? (Геракл)
- Що традиційно викидають з вікон на Новий рік в Італії? (старі речі)
- Найвідоміший датський казкар. (Г.К.Андерсен)
- Що довгі роки поділяло Берлін на дві частини? (Берлінський мур)
- Яка шведська письменниця вигадала Карлсона? (Астрід Лінгрен)
- Ця невелика країна повністю знаходиться на території Риму. (Ватикан)
- Залишки цього амфітеатру можна побачити в Римі. (Колізей)
- Місто Лондон знаходиться на цьому острові. (Великобританія)
7. Підсумок уроку. Рефлексія
- Як називається країна, в якій ми живемо?
- Покажіть на карті Україну.
- Скільки держав межує з Україною?
- До якого союзу входить наша країна?

Література
1. Артамонова Г. О., Семикіна О.Д. Права дитини. Розробки уроків варіативного курсу. 1-й клас. – Х.: вид. група «Основа», 2014. – 108с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 2 (122))
2. Морально-етичне виховання. 2 клас. Дидактичні матеріали до уроків варіативного курсу. – Ч.1. /упоряд. Л. Г. Дмитренко – Х. : Вид. група «Основа», 2013. – 140с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»; вип. 4 (112))



неділя, 20 березня 2016 р.

Івано-Благодатненський НВК


Робота над проблемою: 
«Розвиток пізнавальних, творчих та інтелектуальних здібностей як засіб підтримки уваги на уроках»


Підготувала
вчитель початкових класів
Хмельнюк В.В.


     Сучасне розуміння ідеї розвивального навчання підготовлене довготривалими пошуками світової педагогічної думки  таких засобів навчання, які найбільшою мірою сприяють розвитку пізнавальних, творчих та інтелектуальних здібностей і особливостей дитини загалом.
    Термін «розвивальне навчання» належить великому швейцарському педагогу Іоганну Песталоцці, одному із засновників дидактики початкового навчання. Л.С. Виготський обгрунував ідею про те, що навчання, яке орієнтується на завершення циклу розвитку, неефективне для загального розвитку дитини, воно не веде його за собою, а плететься у нього в хвості.
  Багато уваги саме загальному розвитку молодших школярів приділяв В. О. Сухомлинський. Учений створив оригінальну систему розвивального навчання молодших школярів, змістом якої Василь Олександрович вважав: 
1) постановку вчителями з поступовим ускладненням перспективних цілей розвитку творчих здібностей учнів; 
2) досягнення тісного взаємозв’язку мовленнєвої, розумової і трудової діяльності молодших школярів; 
3) проведення уроків мислення в природі; 
4) систему творчих робіт із розвитку мовлення; 
5) стимулювання інтелектуальних і естетичних почуттів дитини. 
Науковець стверджував, що вчитель, який прагне керувати розвитком учнів, має замислитися над «надзавданням» уроку – як реалізувати навчальну мету з найбільшою користю для розвитку кожної дитини. А розвивальний компонент уроку включає в себе розвиток процесів сприймання, оволодіння всім діапазоном загально навчальних умінь і навичок, нагромадження індивідуального досвіду пошукової діяльності, розвиток уяви і літературної творчості, вправляння в комбінуванні, конструювання та перетворенні.
Багато можливостей для загального розвитку школярів втрачає початкова школа через недооцінювання чуттєвої основи навчання. Вважається, що в дитини, яка приходить до школи, добре розвинені процеси сприймання. Насправді, формування уміння бачити, спостерігати, слухати  не завершується, а тільки розпочинається в дошкільному віці. Виходячи з цього, спинимось на змісті вправ і завдань, які удосконалюють процеси сприймання на різних уроках.
Чутливе вухо. Уміти точно відтворювати на слух, правильно почути вимовлене, охарактеризувати невідоме за його звучанням, правильно висловлюватися виділяти в мовленні вчителя нове, незвичайне – усе це приклади ситуацій, коли дитині треба слухати вибірково й зосереджено. Так на уроках фізичного виховання чи математики навчаю учнів із заплющеними очима визначати напрям руху за певним звуком. Де б’є м’яч: зліва, справа, спереду чи позаду? Куди пішов учень: до дверей чи до столу? З якого ряду учениця пішла до дошки? До якої парти підійшов учитель? Скільки він зробив кроків? Розвиток загостреного фонематичного слуху дітей – спеціальне завдання уроків мови, але і на інших уроках раджу не забувати про якість мовлення учнів, заохочувати їх до правильної чіткої, виразної вимови. Для цього систематично застосовую артикуляційно-фонетичну зарядку, розучування скоромовок, лічилок. Крім того, для тренування гостроти сприймання слухової інформації можна застосовувати такі прийоми: під час слухання учням пропоную фіксувати кількість вживання певного слова, оплеском чи іншою дією слово, вираз, які попередньо записані на дошці.
Гостре спостережливе око. Н уроках на учнів діє багато подразників. Залежно від спрямованості уваги, уміння зосередитися центром уваги стає той чи інший предмет. Найважливіша умова виразного зорового сприймання – уміння виділити предмет на загальному фоні на основі чіткого розпізнавання контуру. Для цього я занотовую різні види завдань, наприклад знаходження добре відомих предметів в умовах, що відволікають (розпізнавання предмета за істотними ознаками контуру, знаходження однакових предметів зоровим зіставленням їх форми), вибір маршруту на основі зорового зіставлення різних напрямів руху (визначення шляху, який приведе казкового героя додому), пошук виходу з лабіринтів, вправи для тренування обсягу й точності зорового сприймання групи об’єктів (не лічачи, визначити предметів якого кольору більше або менше), тренування зорової пам’яті відтворенням образу сприйнятого об’єкта (ігри типу «Що змінилося?»,  «Фотограф», «Що я помітив, йдучи до школи?»).
Умілі руки. В.О. Сухомлинський зазначав, що розвиток дитини – у кінчиках її пальців. Отже, щоб праця приносила дітям задоволення, їхні руки мають бути вправними, натренованими у швидкому, точному, координованому виконанні багатьох рухів, що потрібні в різних навчальних діях. Досвід учителів – експериментаторів засвідчує високу ефективність тренування відповідних м’язів руки дитини, координації рухів у таких видах діяльності, які, здавалося б, зовсім не пов’язані з письмом. Такі вправи можна застосовувати на уроках малювання, праці та фізичного виховання (силові вправи для пальців, погодження дій правої та лівої руки: плетіння, вишивання, робота з пластиліном, ігри з м’ячем).
З досвіду передових учителів, які спеціально тренують дитячу руку, раджу якомога ширше застосовувати, особливо в перших-других класах, такі види завдань:
·             різноманітні графічні диктанти на уроках математики, малювання, письма, адже, крім пальців, тренуються довільна увага, зосередженість, орієнтація в просторі;
·             вправи на розфарбовування, домальовування, штриховку, доповнення, з’єднування;
·             ліплення за зразком із заплющеними очима;
·             ігри з «Чарівним мішечком» - розпізнавання відомих предметів навпомацки;
·             ігри-змагання на швидкість зав’язування і розв’язування вузлів із товстих різнокольорових ниток.
Отже, нагромадження чуттєвого досвіду з різних джерел сприймання – це та основа, яка пришвидшує розвиток процесів мислення, мовлення, загострює увагу, багатшими стають інтелектуальні почуття, фантазія дітей.


Урок здоров'я


неділя, 6 березня 2016 р.

З досвіду роботи вчителя початкових класів Хмельнюк В.В. щодо формування національно-патріотичних рис школярів

   Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь.

   Для формування національно-патріотичних рис характеру в класі створила куток патріотичного виховання, до якого входить державна символіка, народні символи, вірші про Україну, дитячі малюнки, зразки національного вбрання.

   Проводила уроки «Україна – наша Батьківщина», «Україна – наш спільний дім».

   На уроках української мови в розділі «Мова і мовлення» є  теми: «Мова – безсмертний скарб народу», «Усне й писемне мовлення», «Культура мовлення і спілкування», на яких формую національно-патріотичні риси характеру

   На уроках розвитку мовлення учні складали текст-розповідь «Калина – символ України» та науковий опис річки Дніпро.

   Діти вивчили «Гімн України» напам’ять, вивчають творчість українських письменників і поетів.

   Проводжу уроки позакласного читання «На світі є одним одна Вкраїна», «Тарас Шевченко в художньому творі», «Вірші І.Франка», «Хотіла б я піснею стати».

   Виховую патріотів своєї Батьківщини на уроках природознавства  під час вивчення тем «Як знайти Україну на карті», «Корисні копалини України», 

«Рослинний і тваринний світ України» та інші.

   На уроках курсу «Я у світі» розвиваю патріотичні риси характеру (теми: «Вчимося любити свою Батьківщину», «Символіка – що це таке?», «Українська мова – державна мова», «Культурна спадщина народу», «Свята нашої держави», «Українці, які вдосконалили світ», «За що шанують українців»).

   На уроках трудового навчання діти із задоволенням ліплять українські народні іграшки, виготовили аплікацію «Український рушничок», «Червона калина».

   На уроках курсу «Основи здоров’я», вивчаючи тему «Харчування і здоров’я», називаємо українські народні страви; засвоюючи тему «Рух і здоров’я», граємось в українські народні ігри.

   На уроках інформатики говоримо про Музей книги та друкарства України в Києві, де знаходиться друкарська машинка, яка ввійшла в історію; про змагання роботів-автомобілів, які проходять в Тернополі; про перший український мальований мультфільм «Казка про солом’яного бичка», який вийшов в 1927 році; про твір І.Франка «Лис Микита»,до якого створено 450 тисяч комп’ютерних малюнків; складаємо орнамент українського рушничка.

    Формую національно-патріотичні риси, проводячи виховні бесіди «Я - громадянин України і пишаюся цим», «Люди, які прославили мій край», «Сторінки історії мого села», «Всі народи України живуть в злагоді та мирі» та інші.

вівторок, 11 червня 2013 р.

З досвіду роботи

Я працюю над проблемою "Інтелектуальний розвиток особистості молодшого школяра шляхом використання диференційованих завдань на уроках математики"